Згідно з розрахунками ОЕС , у першому кварталі 2020 року, на початку пандемії Covid-19, будинок у Португалії площею 60 квадратних метрів, придбаний за допомогою 30-річного іпотечного кредиту, проіндексованого на 12-місячну ставку Euribor і з внеском 20% капіталу, в середньому вимагав внеску, еквівалентного одній п'ятій доходу домогосподарства. У першому кварталі 2023 року той самий будинок, придбаний на тих самих фінансових умовах, вимагатиме зусиль на рівні 38%.

Лише за три роки рівень зусиль португальських родин, спрямованих на купівлю житла, збільшився в середньому в 1,9 раза в 24 найбільш густонаселених муніципалітетах країни, в яких проживає понад 100 000 мешканців. Це надзвичайно агресивне зростання, особливо якщо врахувати, що між першим кварталом 2020 року та першим кварталом 2022 року відбулися лише незначні зміни у фінансових зусиллях сімей стати власниками нерухомості.

А серед тих, кому найважче змінити житло у своїх муніципалітетах, - мешканці Лісабонської агломерації, зокрема Сейшалу, Сетубалу та Сінтри, де показник зусиль зріс більш ніж удвічі порівняно з першим кварталом 2020 року.