У заяві університету йдеться, що хоча пшениця є фундаментальним продуктом, вона водночас розглядається як лиходій, оскільки викликає небажані зміни в організмі, такі як алергія та харчова непереносимість.

"Мова про склад пшениці, який може модулюватися мікробіотою (кишковою флорою)", - вказує він, пояснюючи, що в рамках Європейського проєкту «Пшеничний біом», дослідники зосередяться на мікробіоті, щоб «дійти до нової їжі» заснованій на ферментації пшениці.

На початковому етапі команда вивчатиме мікробіоту пшениці в ґрунті та рослинах, щоб зрозуміти, як імуногенність (здатність викликати імунну відповідь в організмі) впливає на поживну якість цієї злакової культури.

У своїй заяві дослідниця і співкоординатор проєкту Роза Перес-Грегоріо пояснює, що експресія білків у рослині може "залежати від культури, урожаю, сорту пшениці та місця її виробництва».

"Один і той самий сорт пшениці, вирощений у різних місцях, наприклад, у Португалії та Нідерландах, може мати різну поживну якість та кількість імуногенного білка. Ми хочемо оцінити, як мікробіота і взаємодія мікробіоти ґрунту і рослин можуть модулювати цей процес", - пояснює дослідник Хіміко-технологічної мережі(REQUIMTE) при FCUP.

Дослідниця Сусана Суарес також додала, що після визначення характеристик, команда може використовувати мікробіоту всієї рослини або її частин для створення нового продукту харчування.

Зазначаючи, що пшениця є однією з найбільш стійких культур, дослідники кажуть, що це може зробити її ще більш стійкою.

Окрім підвищення стійкості цього злаку, ще однією метою проєкту є використання мікробіоти для регулювання сільськогосподарських практик, передаючи ці знання фермерам та іншим суб'єктам, що беруть участь у ланцюжку виробництва пшениці.

"Якщо ми знаємо найкращі біотичні та абіотичні умови, які впливають на мікробіоту та якість пшениці, ми можемо спробувати отримати пшеницю, вирощену в інших європейських країнах, що допоможе зменшити залежність України, сприяючи місцевому та більш сталому сільському господарству", - додають дослідники.

Водночас проєкт також спрямований на повторне введення побічного продукту нової їжі в харчовий ланцюг, як у корм для тварин.

Під час проєкту будуть проведені дослідження "in vitro", щоб зрозуміти найкращі умови вирощування та найкращі сорти, на які можна зробити ставку, а пізніше планується попередній відбір продуктів, які перейдуть до фази "in vivo".

Окрім ґрунту та рослин, досліджуватиметься також мікробіота людини.

"Ми хочемо побачити, як бактерії всередині цієї їжі взаємодіють з нашим організмом і з нашою власною мікробіотою", - пояснює дослідниця Роза Перес-Грегорі.

Проєкт «Пшеничний біом» фінансується Європейською комісією на суму понад 5 мільйонів євро і розвиватиметься протягом наступних чотирьох років.

Окрім REQUIMTE FCUP та GreenUPorto, у проєкті беруть участь Медична школа NOVA та 13 європейських організацій з таких країн, як Іспанія, Литва, Нідерланди, Польща та Угорщина.