Дані, оприлюднені статистичним управлінням спільноти щодо впливу викидів парникових газів на економіку ЄС, показують, що у третьому кварталі 2023 року ці викиди скоротилися у 23 європейських країнах, порівняно з аналогічним періодом 2022 року.

З цих 23 країн-членів ЄС, які, за оцінками, скоротили свої викиди, Португалія та 10 інших (Румунія, Хорватія, Греція, Болгарія, Бельгія, Іспанія, Словенія, Польща, Франція та Литва) зуміли "скоротити викиди при одночасному збільшенні свого ВВП", згідно з даними Євростату.

Ще 11 країн (Ірландія, Естонія, Австрія, Люксембург, Швеція, Фінляндія, Чехія, Нідерланди, Німеччина, Данія та Угорщина) зафіксували падіння ВВП, тоді як Італія зберегла стабільну економіку.

У розрізі країн найбільше скорочення викидів забруднюючих речовин у третьому кварталі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року спостерігалося в Естонії (-30,7%), Болгарії (-18,6%) та Німеччині (-12,2%), тоді як найбільше зростання відбулося на Мальті (+7,7%), Кіпрі (+3,7%) та в Латвії (+3,4%).

За оцінками Євростату, у третьому кварталі 2023 року викиди парникових газів в ЄС в цілому становитимуть 787 мільйонів тонн еквіваленту вуглекислого газу, що на 7,1% менше порівняно з аналогічним кварталом 2022 року.

Зі свого боку, у третьому кварталі 2023 року ВВП зафіксував незначне зниження на 0,2% порівняно з аналогічним періодом 2022 року.

За секторами економіки найбільше скорочення викидів забруднюючих речовин у третьому кварталі 2023 року порівняно з аналогічним періодом 2022 року спостерігалося у постачанні електроенергії та газу (-23,7%), у домогосподарствах (-6,5%) та у переробній промисловості (-4,9%).