В останні роки в Португалії спостерігається експоненціальне зростання ринку нерухомості, зумовлене кількома факторами: від відновлення економіки до доступності банківського кредитування. У 2022 році в секторі було зафіксовано значне збільшення обсягу угод на 37%, що ще більше посилило його значення в португальській економіці.
Однак, згідно з даними Insight View, сектор купівлі-продажу нерухомості становить високий ризик для 32% португальських компаній, тоді як 57% стикаються з ризиком, який вважається середнім, і лише 11% користуються ситуацією з низьким ризиком. Незважаючи на ці виклики, у бізнес-секторі переважають мікропідприємства, які становлять близько 94% від загальної кількості, тоді як малі компанії складають близько 6%, а середні та великі компанії - менше 1%.
Щодо віку компаній, то більшість з них є відносно новими: 17% були створені протягом останнього року, 30% - протягом останніх двох-п'яти років, а 20% - протягом останніх шести-десяти років. Компанії віком від 11 до 15 років становлять 9%, а компанії віком від 16 до 25 років - 15% від загальної кількості. Компанії, старші за 25 років, становлять лише 9% аналізованої сукупності.
Що стосується географічного розподілу, то Лісабон продовжує залишатися епіцентром сектору, де розташовано 39% компаній, далі йдуть Порту з 19%, Брага з 8%, Фару з 6% та Сетубал з 5%. На решту регіонів країни припадає 23% компаній. Важливо зазначити, що з точки зору кредитного ризику найбільш вразливим регіоном є Фару, де 36% компаній стикаються з високим або максимальним ризиком дефолту, далі йдуть Лісабон (34%), Сетубал (33%), Брага (32%) та Порту (31%). Для компаній, розташованих в інших регіонах, ризик дефолту становить лише 17%.
Аналіз фінансових показників свідчить про збільшення активів на 2,4% та зменшення зобов'язань на 2,5% для компаній з купівлі-продажу нерухомості в Португалії, що вказує на більш ефективне управління ресурсами. Корпоративний борг також зменшився з 62,44% до 59,41%, що свідчить про зниження фінансових ризиків. Крім того, скорочення середнього періоду інкасації з 34 до 28 днів та середнього періоду виплат з 68 до 54 днів свідчить про підвищення ефективності управління грошовими потоками.